Молодь Майдану пройшла навчання в Ванкувері

6.12.16
0

9 липня, 2014 року українці Ванкуверу зустріли 14 учасників програми Молодь Майдану та волонтера, Ірину Душину. Громадські активісти, сімї, що погодилися взяти у свої домівки українських дітей та навіть канадське телебачення приїхали в міжнародний аеропорт Ванкуверу, щоб зустріти учасників програми, до зустрічі з якими готувалися заздалегідь. Люди, які ніколи раніше не зустрічалися, зустріли один одного, як старі добрі друзі. Ще мабуть ніколи в аеропотру Ванкуверу не звучали вже традиційні для нас гасла Слава Україні! Героям Слава! Саме ці слова стали першими при зустрічі. 

Насичена освітньо-культурна програма закрутила у вирі учасників програми. Навчання англійської мови в Canadian College of English Language, тренінги з міжкультурного спілкування, лідерства, роботи в команді, відвідування музеїв, прогулянки в горах чи на березі Тихого океану, збирання чорниці на фермах у передмісті Ванкуверу, знайомства з новими людьми, пізнання цінностей канадського розмаїтого суспільства, здобуття нового досвіду... Все це та багато інших запланованих та спонтанних заходів поступово викристалізовують спогади про літо у Ванкувері. Чутки про те, що у Ванкувері перебуває група дітей з України швидко облетіла громаду. Пропозиції допомогти з програмою поступають від зовсім незнайомих людей. Особливо приємно бачити підтримку росіян, які допомогли з проживанням, придбанням авіаквитків, організацією дозвілля для українських дітей. Саме в таких ситуаціях особливо показовим є факт того, що люди не діляться за національною чи мовною ознакою. Люди просто або готові прийти на допомогу тим, хто її потребує, або просто вибирають комфортне особисте життя. Але перших набагато більше, бо добро породжує добро. І саме заради цього варто жити і працювати... Лише думаючи про інших та віддаючи частину себе тим, хто цього потребує, ми можемо змінити світ на краще. “Пожалуйста, передайте Виктории, что я русский и что я никогда не был в Украине”, саме так сказав Сергій Константинов, який придбав квиток для Вікторії Рудик. Від імені ради директорів O.W.L. Ukrainian Canadian Education and Charity Trust величезне ДЯКУЮ всім організаціям та донорам, що допомогли та допомагають реалізувати мрії українських дітей. 

Молодь майдану

Я, Рудик Вікторія, наймолодша учасниця проекту. Коли я подавала заяву на участь у конкурсі на навчання в Канаді, то не вірила , що мене візьмуть. Я ще ніколи не брала участі у схожих проектах , тому для мене це було щось нове. Перше , що вразило мене- це природа. Перед тим як летіти у Ванкувер я дивилася фотографії, але не думала , що це місто настільки красиве. Наступне, що мене вразило - це чистота.Усі вулиці чисті та прибрані. Ну і звичайно ж, найбільше мене вразили люди, які піклуються про навколишнє середовище,підтримуюють чистоту, які завжди посміхнуться, завжди підкажуть вірний шлях, які не перестають говорити : "I am sorry". Гадаю , що неможливо передати ту красу природи, привітність та небайдужість людей словами. Я дуже вдячна всім небайдужим українцям Ванкуверу за те , що дали нам можливість побачити світ. Дуже вдячна за те , що не пошкодували свого часу і окрім нашого навчання в коледжі розробили дуже цікаву програму, за допомогою якої ми дізнаємося все більше і більше про це неймовірне місто.
Вікторія Рудик, Вінниця

Програма, в якій мені пощастило взяти участь, - унікальна. Не знаю, де знайти слова подяки для організаторів. До обіду вчимось у коледжі, після обіду маємо чудову культурну програму... Коли приїздиш до Канади, перше, що відчуваєш - це свобода. Напевно, саме та свобода, за яку боролись на Майдані, за яку віддавали свої життя Герої. Свобода вибору. Свобода мислення. Суспільство відрізняється від нашого кардинально. Ми звикли поспішати; тут цінують спокій. Ми кричимо; тут говорять тихо. Ми витрачаємо гроші, щоб здаватись; тут просто живуть. Державний устрій, політична система, медицина, - всі сфери життя влаштовані розумно. Але я не впевнений, що ми можемо застосовувати в Україні все, що бачимо тут. Коли ми приїхали до Ванкуверу, в мене не було "адаптера", аби зарядити телефон чи ноутбук (стандарти розеток тут інші). Поки я цей адаптер не знайшов - нічого не працювало, хоча техніка така ж сама, і в розетках - електрика, а не молоко. До чого я веду? Ми приїхали, аби отримати новий досвід. Та аби застосовувати його в Україні - треба завжди пам’ятати про адаптери.

Ростислав Галелюк, Київ

МОЛОДЬ МАЙДАНУ В КАНАДСЬКИХ НОВИНАХ

Молодь Майдану пройшла навчання в Ванкувері
Молодь Майдану пройшла навчання в Ванкувері
Оцінка: 
Середнє: 4 (1 оцінка)

Коментарі відсутні